flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Цькування учасника освітнього процесу

10 вересня 2019, 12:27

            Нині в нашому сьогоденні не так давно з’явились такі слова як «булінг», «кібербулінг», але те, що ці слова ховають під своїм значення, вже давно спостерігалось як серед школярів, так і серед студентів. Але все ж таки, що вони означають?

            Отже, булінг (цькування) – це агресивна поведінка  одне до одного, яка має на меті, принизити, залякати і часто супроводжується фізичним насиллям.

             Мовою Кодексу України про адміністративні правопорушення, це лунає так, булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. За дане діяння ст.173-4 КпАП України передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

        Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

          Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

         Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

        Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

       Проте, на даний час з появою мобільних телефонів та інтернету у більшості дітей, підлітків,  з’явився різновид булінгу  - кібербулінг,  у  цьому випадку "зброєю" булера стають соціальні мережі, форуми, чати чи мобільні телефони тощо. Булер може вдаватись до  анонімних погроз, дзвінків з мовчанням чи просто знімати  на відео знущання інших, щоб потім поширити це в мережі.

         Якими є психологічні аспекти цькування, що говорять психологи? Чому люди об’єднуються, щоб тиснути на інших? 

         З різних причин. Через власні страхи, які хочеться змістити на більш слабкі постаті, через внутрішню мало усвідомлену агресію та неспроможність з нею взаємодіяти, через досвід насилля над собою та відчуттям безпомічності, через пошук каналу, який дозволяє «злити» напруження через цькування інших. Але слід пам'ятати, що ситуація булінгу – це процес, в якому задіяно три сторони, а тому важливо враховувати те, які підсвідомі «посилання» йдуть від того, хто потерпає від боулінгу та наскільки здорова атмосфера в дитячому колективі. Адже булінг – це комплексна проблема групи.  Жертвою булінгу, наприклад, в школі може бути і відмінник, і двієчник. Тобто люди просто атакують тих, хто відрізняється від маси,  або тих, хто за якихось причин вважається таким, що загрожує цілісності групи чи системі її цінностей. Відбувається протиставлення. Прикро, що на місці того, кого булять, може опинитися хто завгодно. Тому профілактика цього стосується кожного.

 

 

 

Суддя

Яготинського районного суду

Київської області                                                                                        О.А. Кисіль