Добровільна (одноразова) податкова амністія

З 01 вересня 2021 року в Україні стартувала добровільна (одноразова) податкова амністія. Українці отримали можливість легалізувати своє готівкові заощадження, отримані «в конверті», та майно, придбане з таких коштів.

Для цього їм потрібно лише подати декларацію та сплатити державі відсоток від вартості майна та обсягу заощаджень. Триватиме податкова амністія рівно рік, до 01 вересня 2022-го.

Так, 21 липня 2021 року набув чинності:

Закон № 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету", крім:

• пп. 3 п. 2 р. I цього Закону (щодо змін до пп. 1.7 п. 161 пр. 10 р. XX "Перехідні положення");
• пп. 4 п. 2 р. II цього Закону (щодо змін до пп. 5 п. 98 р. Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві").

Вказані підпункти набирають чинності з 01 січня 2022 року.

У зв’язку із ухваленим Законом передбачається, що якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства, а також нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Закон ухвалено з метою детінізації економіки, створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS), який був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон, а також заходів з лібералізації валютного регулювання.

Проблемою, яка потребує розв’язання відповідно до цього Закону, є необхідність запровадження подальших кроків у боротьбі з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутків за кордон.

Фактично, Закон запровадив кампанію із добровільного одноразового (спеціального) декларування активів фізичних осіб з наданням державних гарантій у частині звільнення декларантів від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з доходів, що стали джерелом походження таких активів, за умови сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Громадяни України отримали право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 01 січня 2021 року. У добровільній декларації не потрібно вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Декларуванню підлягає нерухоме майно (земельні ділянки, площа яких більше, аніж норма безоплатного передавання, квартира чи квартири площею понад 120 кв. м, житловий будинок чи будинки площею від 240 кв. м, нежитлові будинки некомерційного призначення), рухоме майно (друга та наступні автівки, ювелірні вироби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні колекції), грошові заощадження від 400 тисяч гривень та інше (цінні папери, пам’ятні банкноти та монети, частки у майні юридичних осіб, корпоративні права).

Декларант зазначає активи які знаходяться в Україні чи за кордоном.

Із задекларованих активів громадянин повинен буде сплатити збір:

• 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;
• 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
• 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Активи, що не потребують подання декларації:

• нерухоме майно, що перебуває на території України. Квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує сукупно 120 кв. м; житловий будинок або будинки, зареєстровані в Україні, загальна площа яких не перевищує 240 кв. м. Або житловий будинок незавершеного будівництва, що не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
• об'єкти нежитлової нерухомості. Нежитлові будинки некомерційного призначення, та (або) нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;
• земельні ділянки. В межах норм безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;
• один транспортний засіб особистого некомерційного використання;
• інші активи (крім вже зазначених, сумарна вартість яких не перевищую 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового добровільного декларування).

У зв’язку з викладеним внесені відповідні зміни до КК України та КПК України.

Так, Закон № 1542-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" доповнив ст.ст. 212, 212-1 КК України новими частинами, які встановлюють, що якщо діяння пов'язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктів, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму податкових зобов'язань, то вони не вважаються умисним ухиленням від:

• сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування;
• сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Цим же Законом викладено в новій редакції ст. 88-1 КПК України («Недопустимість доказів, отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування», відповідно до якої докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Суддя

Яготинського районного суду

Київської області                                                                        Нарольський М.М.